Меморіал пам'яті жертв голодоморів
Нас у батька Парфила Кириловича всіх 11 було. Я вже на доброго пастуха витягував, найменшенький Петько в колисці гойдався, йому й року не було. А ті всі десь посередині. Якось приходе батько ввечері додому та й питає: «Ну що, дітки, підемо в колгосп чи ні?» А ми всі: «Ні, не хочемо». «Так нас же з хати виженуть», — батько знову. Тоді вже й мати встряла в суперечку: «Що ти городиш? Хіба ми в когось щось украли, чи як? Землі й трьох десятин немає. Ну сарай є, ну клуня, ну корівка — так і в людей так. Ото всього й багатства, що кобила племінна. Ти в заводі робиш — робітник, а на мені діти, город, хата… Які ж ми куркулі?»
Коли документи крають серце
Зовсім недавно на одному з українських телеканалів прозвучало повідомлення про те, що в Англії виходець з України створив оперу про український Голодомор. Працював він над утіленням своєї ідеї майже тридцять років. Переживав, чи сприйме глядач і слухач його твір. Але відгуки були найкращі. Йому щиро дякували за те, що відкрив правду про українське лихо, яке дехто намагається забути, приховати, і не лише за кордоном, а й у нас в Україні.
В Києві презентували електронний «Атлас Голодомору»
21 листопада у прес-центрі Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» відбулася презентація спеціального випуску газети «Урядовий кур'єр», приуроченого до 80-х роковин Голодомору, та інтерактивного демографічного проекту «Атлас Голодомору», який був створений фахівцями Українського наукового інституту Гарвардського університету й Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи НАНУ, за активної підтримки Фонду Катедр українознавства у США.
Господар оселі, Григір Титаренко, був іконописцем, або, як сам себе називав, богомазом. Бо ж, казав, іконописці — в столицях, а ми — люди прості. Колись він учився в такого ж богомаза Петруся Підлатайла у волості. На селі працював без викрутасів. Як немає липової дошки, бере соснову. Сам витеше, напише образ, а потім із сухозлотиці ризи припасує. Такі ікони називав шелестухами. Як немає дошки підходящої, то на полотні доброму малює.
Таким чином, станом на сьогодні, актом геноциду українського народу Голодомор 1932-1933 років визнали парламенти Австралії, Грузії, Естонії, Еквадору, Канади, Литви, Парагваю, Перу, Польщі, США та Угорщини.